Копіювання об’єктів та посилання

Однією з принципових відмінностей об’єктів від примітивів є те, що об’єкти зберігаються та копіюються “за посиланням”, тоді як примітивні значення: рядки, числа, логічні значення тощо – завжди копіюються “за значенням”.

Це легко зрозуміти, якщо заглянути під капот того, що відбувається, коли ми копіюємо значення.

Почнемо з примітиву, наприклад, рядка.

Запишемо копію message у phrase:

let message = "Привіт!";
let phrase = message;

Ð’ результаті ми маємо дві незалежні змінні, кожна з яких зберігає рядок "Привіт!".

Цілком очікуваний результат, згодні?

Об’єкти поводяться інакше.

Змінна зберігає не сам об’єкт, а його “адресу в пам’яті” – іншими словами “посилання” на нього.

Проілюструємо це:

let user = {
  name: "Іван"
};

І ось як це насправді зберігається в пам’яті:

Об’єкт зберігається десь у пам’яті (справа на зображенні), тоді як у змінній user (зліва) Ñ” “посилання” на нього.

Ми можемо думати про змінну user, як про шухляду з аркушем паперу з адресою об’єкта на ньому.

Коли ми виконуємо дії з об’єктом, напр. зчитуємо властивість user.name, рушій JavaScript перевіряє, що знаходиться за цією адресою, Ñ– виконує операцію над фактичним об’єктом.

Ось чому це важливо:

Коли копіюється змінна об’єкта, копіюється посилання, але сам об’єкт не дублюється.

Наприклад:

let user = { name: "Іван" };

let admin = user; // копіювання посилання

Тепер у нас є дві змінні, кожна з яких зберігає посилання на той самий об’єкт:

Як бачите, є тільки один об’єкт, але тепер із двома змінними, які посилаються на нього.

Ми можемо використати будь-яку змінну для доступу до об’єкта та модифікації його вмісту:

let user = { name: 'Іван' };

let admin = user;

admin.name = 'Петро'; // змінено за посиланням зі змінної "admin"

alert(user.name); // 'Петро', зміни видно з посилання зі змінної "user"

Уявіть, що об’єкт – це шафа з якимись даними (властивостями). А “адреса” цієї шафи зберігається у двох шухлядах. Спочатку ми використовуємо одну з них (admin), щоб дістатися цієї шафи та щось змінити. Потім, якщо ми використаємо іншу шухляду (user), ми все ще відкриваємо ту саму шафу й отримуємо доступ до зміненого вмісту.

Порівняння за посиланням

Два об’єкти рівні, лише якщо це той самий об’єкт.

Наприклад, тут a Ñ– b посилаються на один об’єкт, отже, вони рівні:

let a = {};
let b = a; // копіювання посилання

alert( a == b ); // true, обидві змінні посилаються на той самий об’єкт
alert( a === b ); // true

І тут два незалежні об’єкти не рівні, хоча вони схожі (обидва порожні):

let a = {};
let b = {}; // два незалежні об’єкти

alert( a == b ); // false

Для порівнянь, таких як obj1 > obj2, або для порівняння з примітивом obj == 5, об’єкти перетворюються на примітиви. Незабаром ми вивчимо, як працюють перетворення об’єктів, але чесно кажучи, такі порівняння потрібні вкрай рідко – зазвичай вони з’являються через помилки у коді.

const user = {
  name: "Іван"
};

user.name = "Петро"; // (*)

alert(user.name); // Петро

Клонування та злиття об’єктів, Object.assign

Отже, копіювання змінної об’єкта створює ще одне посилання на той самий об’єкт.

Але що, якщо нам потрібно створити копію, клон об’єкта?

Але якщо ми насправді цього хочемо, то нам потрібно створити новий об’єкт і відтворити структуру чинного, перебираючи та копіюючи його властивості.

Наприклад так:

let user = {
  name: "Микола",
  age: 30
};

let clone = {}; // новий порожній об'єкт

// давайте скопіюємо в нього всі властивості з user
for (let key in user) {
  clone[key] = user[key];
}

// тепер clone є повністю незалежним об'єктом з тим самим вмістом
clone.name = "Петро"; // змінив дані в ньому

alert( user.name ); // значення "Микола" все ще в оригінальному об'єкті

Ми також можемо скористатися методом Object.assign.

Синтаксис:

Object.assign(dest, ...sources)

• Перший аргумент dest Ñ” цільовим об’єктом.
• Подальші аргументи – це список вихідних об’єктів.

Він копіює властивості всіх вихідних об’єктів у цільовий dest, а потім повертає його як результат.

Наприклад, у нас Ñ” об’єкт user, додаймо до нього пару властивостей з дозволами:

let user = { name: "Микола" };

let permissions1 = { canView: true };
let permissions2 = { canEdit: true };

// копіює всі властивості з permissions1 та permissions2 в user
Object.assign(user, permissions1, permissions2);

// Тепер user = { name: "Микола", canView: true, canEdit: true }
alert(user.name); // Микола
alert(user.canView); // true
alert(user.canEdit); // true

Якщо скопійована назва властивості вже існує, вона буде перезаписана:

let user = { name: "Микола" };

Object.assign(user, { name: "Петро" });

alert(user.name); // now user = { name: "Петро" }

Ми також можемо використовувати Object.assign, щоб виконати просте клонування об’єкта:

let user = {
  name: "Микола",
  age: 30
};

let clone = Object.assign({}, user);

alert(clone.name); // Микола
alert(clone.age); // 30

Він копіює всі властивості user в порожній об’єкт Ñ– повертає його.

Існують також інші методи клонування об’єкта, напр. spread syntax clone = {...user}, розглянуті далі в посібнику.

Вкладене клонування

Досі ми припускали, що всі властивості user Ñ” примітивами. Але властивості можуть бути посиланнями на інші об’єкти.

Ось так:

let user = {
  name: "Микола",
  sizes: {
    height: 182,
    width: 50
  }
};

alert( user.sizes.height ); // 182

Тепер недостатньо скопіювати clone.sizes = user.sizes, тому що user.sizes Ñ” об’єктом Ñ– буде скопійовано за посиланням, тому clone Ñ– user матимуть однакові sizes:

let user = {
  name: "Микола",
  sizes: {
    height: 182,
    width: 50
  }
};

let clone = Object.assign({}, user);

alert( user.sizes === clone.sizes ); // true, той же об'єкт

// user та clone поділяють sizes
user.sizes.width = 60;    // змінюємо властивість в одному місці
alert(clone.sizes.width); // 60, отримуємо результат в іншому

Щоб виправити це та зробити user Ñ– clone справді окремими об’єктами, ми повинні використати цикл клонування, який перевіряє кожне значення user[key] Ñ–, якщо це об’єкт, то також повторює його структуру. Це називається “глибоке клонування(deep cloning)” або “структурне клонування(structured cloning)”. Існує метод structuredClone, який реалізує таке глибоке клонування.

structuredClone

Виклик structuredClone(object) клонує object з усіма вкладеними властивостями.

Ось як ми можемо використовувати це в нашому прикладі:

let user = {
  name: "Микола",
  sizes: {
    height: 182,
    width: 50
  }
};

let clone = structuredClone(user);

alert( user.sizes === clone.sizes ); // false, різні об'єкти

// user та clone тепер абсолютно не пов'язані між собою
user.sizes.width = 60;    // тепер змінюємо властивість в одному місці
alert(clone.sizes.width); // 50, інше місце не пов'язане з попереднім

Метод structuredClone може клонувати більшість типів даних, таких як об’єкти, масиви, примітивні значення.

Він також підтримує циклічні посилання, коли властивість об’єкта посилається на сам об’єкт (безпосередньо або через ланцюжок чи посилання).

Наприклад:

let user = {};
// давайте створимо циклічне посилання:
// user.me посилається на user
user.me = user;

let clone = structuredClone(user);
alert(clone.me === clone); // true

Як бачите, clone.me посилається на clone, а не на user! Отже, циклічне посилання також було клоновано правильно.

Хоча бувають випадки, коли structuredClone не працює.

Наприклад, коли об’єкт має властивість з функцією:

// помилка
structuredClone({
  f: function() {}
});

Властивості з функціями не підтримуються.

Для обробки таких складних випадків нам може знадобитися використовувати комбінацію методів клонування, написати спеціальний код або, щоб не винаходити колесо, взяти чинну реалізацію, наприклад _.cloneDeep(obj) із бібліотеки JavaScript lodash.

Підсумки

Об’єкти присвоюються та копіюються за посиланням. Інакше кажучи, змінна зберігає не “значення об’єкта”, а “посилання” (адресу в пам’яті) на значення. Тож копіювання такої змінної або передача її як аргументу функції копіює це посилання, а не сам об’єкт.

Усі операції за допомогою скопійованих посилань (наприклад, додавання/видалення властивостей) виконуються над тим самим об’єктом.

Для створення “справжньої копії” (клону) ми можемо використовувати Object.assign для так званої “поверхової копії” (вкладені об’єкти копіюються за посиланням) або функції “глибокого клонування”, наприклад _.cloneDeep(obj).